идти куда глаза глядят

1) gener. se vadrouiller, se laisser aller

2) phras. aller le nez au vent

phras. aller à l'aventure

• jít nazdařbůh

• КУДА ГЛАЗА ГЛЯДИТ coll

[Invar; adv; fixed WO]

=====

1. идти, брести, бежать и т.п. куда глаза глядят (to walk, roam, run etc) without choosing a specific direction, without a prepared plan, indifferent to where one ends up (often used in cases when one is escaping from a dangerous, intolerable, volatile etc situation; also used when s.o. is deep in thought, emotionally distraught etc): уйти <убежать и т. п.> куда глаза глядят ≈ leave <run away etc> not caring where one is going; go anywhere (just to get out of here <there etc>; || брести куда глаза глядят ≈ wander aimlessly <randomly, at random>; go wherever one's legs carry (take) one; go wherever one's feet take one; walk without thinking (paying attention to) where one is going; go (walk etc) heedlessly (blindly etc); || беги -! - run away, go anywhere at all!; get out of here (there), it doesn't matter where you go!; go anywhere, just get out of here (there)!

     ♦ [extended usage]...Если дождь пойдёт или гроза начнётся, не знают ковыли, куда им приткнуться. Мечутся, падают, прижимаются к земле. Были бы ноги, убежали бы, наверное, куда глаза глядят... (Айтматов 1)....If it rained or stormed, the feather grass went frantic, it did not know what to do, where to hide. It tossed and flattened, pressed itself against the earth. If it had feet, it surely would run away, just anywhere at all (1a).

     ♦...Он хотел было поворотить назад, к дому, но домой идти ему стало вдруг ужасно противно... и он пошёл куда глаза глядят (Достоевский 3)....He was about to turn back and go home, but the thought of going home suddenly repelled him....He walked on at random (3a).

2. идти, ехать, отправляться и т.п. куда глаза глядят (to walk, go, set off) wherever one chooses, desires (without restrictions or limitations):

- wherever one's fancy takes one;

- wherever one feels like (going);

- wherever the spirit moves one;

- wherever one's legs (will) carry (take) one;

- wherever one's feet (will) take one.

     ♦ И вдруг мелькнула в голове [у Орозкула] отчаянная мысль: "А плюну на всё и уйду куда глаза глядят!" (Айтматов 1). Suddenly a desperate thought flashed across his [Orozkul's] mind: "I'll spit on all this and get out. Just leave for wherever my fancy takes me" (1b).

1) (не выбирая пути, без определённого направления, куда попало (идти, брести, ехать, бежать и т. п.)) wander aimlessly, without any destination, blindly; go wherever one's feet happen to take one; go wherever one's feet will carry one

2) (куда захочется, куда угодно (идти, ехать, отправляться и т. п.)) follow one's nose; go wherever one's feet will carry one

gener. a donde le lleve el viento (идти, бежать и т.п.), a donde lleve el viento (идти, бежать и т.п.), adonde lleve el viento (идти, бежать и т.п.)

1) General subject: before( one's) nose

2) Set phrase: (идти, ехать, пр.) follow one's nose

3) Makarov: up hill and down dale

Set phrase: follow one's nose

нареч.

1. вопр. куҷо?, ба куҷо?, ба кадом ҷо?; куда мне идти? ман куҷо равам?; куда ты положйл книгу? китобро куҷо мондй?; куда же вы? шумо ба куҷо меравед?; куда вы ра-нены? куҷоятон тир хӯрдааст?; куда он тебя ударил? ба куҷоят зад?

2. вопр. разг. (зачем, для чего, к чему) чӣ даркор?; куда мне столько карандашей? ин қадар қалам ба ман чй дар-кор?

3. неопр. разг. (в какое-л. место) ба ягон ҷо, ба ягон ҷои дигар; ты поставил ведро в чулан йли еще куда? ту сатилро ба мадон монди ё ба ягои ҷои дигар?

4. относ. в зиач. союзн. сл. куҷо, ба куҷо, ки; я незнаю, куда пойти сегодня ман намедонам имрӯз ба куҷо равам; в комнате, куда мы вошли, было темно хонае, ки мо даромадем, торик буд

5. в знач. частицы (употр. со сравн. ст. прил. и иареч.) нисбатан; хеле; эта задача куда сложнее ин масъ-ала хеле мураккабтар аст; он куда более опытен ӯ таҷрибаноктар аст

6. в знач. усил. частицы уст. разг. хеле, бисёр, басе, беандоза, бениҳоят; куда как весело! басе хурсандиовар!

7. в знач. частицы прост. (употр. при возра-жении, поправке к своим словам) не; хотели холода переждать, куда там! хостем, ки то гузаштани сармо бардошт кунем, не, нашуд! <> куда ветер дует ҳардамхаёл; идти куда ветер дӯет ақидаи қоим надоштан, замонасозӣ кардан; кто куда ҳар кас ба ҳар куҷо; куда глаза глядят ҳар ҷо, ки бошад, ҳар ҷо, ки рост ояд; идти куда глаза глядят ба куҷое ки бошад рафтан; куда Макар телят не гонял ба ҷойҳое, ки дар хоби шаб ҳам надаромадааст; куда ни кинь глазом ба куҷо, ки назар андозй; куда ни кинь - всё клин погов. куда аҳвол бад, ба боло туф кунам - мӯйлаб, ба поён туф кунам - риш; куда ни шло 1) (так и быть, согласен) майлаш, бошад 2) (ничего, сойдёт) мешавад, фарқ надорад, ин тавр шавад; куда попало куҷое, ки бошад (рост ояд); куда это годится? ин чӣ кор аст?; ин гапи куҷост?; хоть \куда в знач. сказ. кори калон; олиҷаноб; конь хоть \куда! аспи олампаноҳ!

astta (-ub, -ui), mända (-eb, -i), (тихонько, очень неспешно) kaugetada (-ab, -i), (быстро) lellida (-b), lellida astta, hakkida (-b) astta, rez’otada (-ab, -i) mända; мне некогда идти – en jouda mända; иди сюда! tule tänna! mäne nakhu! пойти за грибами – mända sen’he; снеговая туча идёт – lumipil’v astub; по реке идут брёвна – joges parded astuba; он быстро идёт – hän lellib astta (hän hakkib astta, hän rez’otab mända); (неровным шагом) jatkutada (-ab, -i) astta; (о времени) ему семьдесят четвёртый год идёт – hänele seičemekümnenz’ nel’l’anz’ voz’ astub; (о механизме часов) kävuda (-b, -i); часы идут – časud kävuba; (об осадках) sadada (-ab, -oi), panda (-eb, -i); (о дожде) tehta (-geb, -gi), vihmda (-ub, -ui); (о граде) ragištada (-ab, -i); сегодня идёт снег – tämbei lunt (lumen) sadab tämbei paneb lunt; град идёт – ragišt (raghen) sadab, ragištab; дождь идёт – vihmub (tegi hallan, vihman); идти на убыль (о луне) ehtastada (-ab, -i); луна идёт на убыль – kudmaine ehtastab; (о предмете одежды, украшении; идти кому-л., к чему-л.) kožuda (-b, -i); платок идёт к одежде – paik kožub sobanke; (годиться) mända (-eb, -i); на избу идёт сосновый и еловый лес – pert’he mäneb pedaine i kuzne mec; ◊ идти куда глаза глядят – mända kuna pä kandab

kuna; куда угодно – kuna taht, kuna mahtad (-b, -t); ◊ куда попало – kuna putub; идти куда глаза глядят – mända kuna pä kandab

и Итти

1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.

2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];

3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];

4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;

5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);

6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;

7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.

* * *

1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)

2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́ти

3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)

4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися

1. нареч.

ҡайҙа, нимәгә, ни өсөн

2. нареч. разг.

берәй ергә, ҡайҙа ла булһа

3. нареч. в знач. частицы; разг.

в сочетании с прил. или нареч. в сравн. в знач. `значительно`

тағы ла, үтә, бик

4. нареч. в знач. частицы; разг.

при возражении, внесении поправки к сказанному

ҡайҙа инде

Идиоматическое выражение. Основное слово:

шинча